АА́КУВАТИЙ, А, Е.
Аа́куватий, а, е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь. К. Дз. 100.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 1.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
АБА́ЗЬ! →← АА́КАТИ, КАЮ, ЄШ,